SpaceX проти «Роскосмоса». Чим Crew Dragon відрізняється від «Союза»

Корабель Crew Dragon, 30 травня злетів з космодрому на мисі Канаверал, вдень у неділю, 31 травня, успішно стикувався з Міжнародною космічною станцією. Політ тривав 17 годин. У цій спільній місії SpaceX та NASA немає нічого масштабного — по суті, це рядовий політ на МКС, аналогічні яким виконують «Союзи» та раніше виконували шатли.

Сенс цієї місії — комерційний. Це перший політ SpaceX до МКС; це перший політ приватного космічного судна, в рамках якого астронавтів доставили на МКС; це перший політ американського космічного корабля на МКС з 2011 року, після закриття польотів шатлів. «Роскосмос» бере за політ до космічної станції більш ніж удвічі більше — 90 мільйонів доларів проти 40 мільйонів доларів у SpaceX. У «Роскосмосі» вже озвучили свою позицію по Crew Dragon: росіяни пустять на «Союзи» тільки якщо США дозволять їм скористатися космічними кораблями SpaceX. Про це заявив глава прес-служби «Роскосмоса» Володимир Устименко.

Росія

Радянські, а пізніше — російські кораблі «Союз» за майже 60 років свого існування здійснили понад 130 успішних польотів у космос. З 2011 по 2020 рік вони залишалися єдиним способом потрапити до Міжнародної космічної станції. Всього «Союзи» здійснили понад 130 успішних польотів.

Розробка «Союзів» почалася ще на зорі космонавтики, в 1962 році, для пілотованого обльоту навколо Місяця. Перші два запуски в 1967 році відбулися невдало, під час першого запуску у квітні 1967-го загинув космонавт Володимир Комаров.

«Союзи» допрацьовували весь час їхнього використання. У 1979 році на «Союзі» з’явилися сонячні панелі, потім — нова система зближення, рухова установка. Після завершення будівництва МКС «Союзи» допрацювали за вимогами NASA для польотів на нову космічну станцію.

Остання модифікація «Союзу» — це корабель «Союз МС», який може стати останнім з лінійки. Він вперше доставив екіпаж на МКС у 2016 році, а замовлення на нього оплачені якраз до 2020 року. У останньої моделі вдосконалено системи управління, електроживлення, збільшені сонячні батареї, корабель оснащений новою телевізійною системою та новими системами зв’язку.

Незважаючи на покращення, «Союз» складно назвати сучасним кораблем, особливо, порівнюючи його з розробками SpaceX. Конструкція і зовнішній вигляд корабля залишаються практично незмінними з 1960-х років. «Союз» не здатний повернутися на Землю, це одноразовий корабель — як і півстоліття тому, посадковий модуль приземляється в розрахованому районі в Казахстані, звідки космонавтів забирає наземна бригада. Невпевненості в російському космічному майбутньому додає те, що основна площадка для стартів розташована на території іншої держави.

Радянський Союз намагався створити багаторазовий космічний корабель ще в 80-х, але історія «Бурана», повного аналога Space Shuttle, успіхом не увінчалася. Єдиний політ радянського човника відбувся в листопаді 1988 року. Він тривав усього 205 хвилин, поки корабель здійснив два витки навколо Землі. Програму «Бурана» закрили в 1993 році, а сам корабель був зруйнований у 2002 році під час обвалення даху корпусу, де він зберігався, на Байконурі.

У 2009 році в Росії почали розробку нового багаторазового корабля під назвою «Федерація», який в 2019 році отримав ім’я «Орел». За останніми планами пілотований політ «Орла» до МКС намічений на 2025 рік.

США

В американській космонавтиці є те, чого гостро не вистачає російській — кораблі багаторазового використання. Шатли почали розробляти в США ще до старту першого «Аполлона», в 1967 році. Всього космічні човники пропрацювали 30 років, з 1981-го по 2011-й. І хоча до 1990 року в NASA планували здійснювати 24 старт щорічно, за всю історію шатли здійснили 135 пусків. Робота шатлів зіграла важливу роль в будівництві МКС — вони доставляли деякі модулі станції на орбіту.

У 2011 році програму шатлів закрили, світова космонавтика залишилася без багаторазових кораблів, а доставка астронавтів на орбіту лягла на плечі Роскосмосу. Оскільки в NASA не звикли залишатися в програші, агентство оголосило конкурс в рамках програми NASA з розвитку приватних пілотованих космічних кораблів для доставки екіпажів на МКС.

У вересні 2014 року компанія Ілона Маска SpaceX перемогла в конкурсі з кораблем Dragon V2 і ракетою Falcon 9. Компанія отримала контракт від NASA в розмірі 2,6 мільярда доларів для завершення розробки корабля та сертифікації його для польотів до МКС.

На Crew Dragon відразу поклали великі плани — минулого літа компанія Bigelow анонсувала туристичні рейси на МКС в ході чотирьох запусків Crew Dragon, а компанія Space Adventures планує туристичний обліт Землі у першій половині 2022 року.

Crew Dragon тестували п’ять років (перше тестування відбулося в травні 2015 року), в ньому застосували нову систему аварійного порятунку, коли всі вісім двигунів включаються для якнайшвидшого відділення від аварійної ракети-носія. Спочатку передбачалося, що корабель сідатиме на Землю за допомогою восьми двигунів SuperDraco, проте NASA відмовилась від цієї ідеї — сертифікація системи для пілотованих польотів вимагає значних зусиль.

Зараз план Crew Dragon розписаний на два роки вперед. Нинішня місія за планом повернеться 28 серпня, після чого на 30 серпня запланована перша експлуатаційна місія до МКС з трьома астронавтами NASA Майклом Хопкінсом, Віктором Гловером та Шеннон Уокер, а також японським астронавтом Соїті Ногуті. Потім на 2021-2022 роки заплановані туристичні польоти.

Фото: NASA, SpaceX